Середа, 19/12/2018, 5:32 PM
Вітаю Вас Гість | RSS

ЧАПЛИНСЬКИЙ НВК

Міні-чат
200
Новини
Статистика

Всього онлайн 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сторінка батьків

 

 Шановні батьки першокласників і першокласниць!

Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць  буде приділятися знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо. Цей період називається адаптаційний. 

Оцінювання учнів 1 класу

Згідно з наказом МОН, у перших класах замість табеля учням видаватиметься свідоцтво досягнень. Оцінюватимуться вони за чотирирівневою системою.

СТРУКТУРА СВІДОЦТВА ДОСЯГНЕНЬ
Запропонований зразок свідоцтва складатиметься з двох частин:

ПЕРША:характеристика особистих досягнень учнів (заповнюється у жовтні як проміжний звіт, та у травні – як підсумковий).

ДРУГА:оцінювання предметних компетентностей (заповнюється лише у травні).

ЩО ЗАМІСТЬ ОЦІНОК
Для оцінювання пропонується чотирирівнева система:

Перший рівень: «має значні успіхи»;

Другий рівень: «демонструє помітний прогрес»;

Третій рівень: «досягає результату з допомогою вчителя»;

Четвертий рівень:«ще потребує уваги та допомоги».

Більш детально  дізнавайтесь  на сайті: https://uk.etcetera.media/svidotstvo-dosyagnen-zamist-tabelya-yak-ta-yaki-dosyagnennya-teper-budut-otsinyuvati-pedagogi.html

Міністерство освіти і науки України звертає увагу на недопущення перевантаження учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів та шкіл-дитячих садків надмірним обсягом домашніх завдань.

Про це повідомляється у відповідному листі освітнього відомства, що отримали начальники управлінь та директори департаментів у регіонах.

У відомстві наголосили, що у 1-му класі домашні завдання учням не задаються, а у 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі – 1 години 30 хвилин.

Прийом до 1 класу

Шановні батьки майбутніх
першокласників!

Зверніть увагу на наступну інформацію

    Організаційні заходи щодо прийому дітей до 1-х класів:

І. Прийом документів до 1-х класів

 з 23.04.2018-31.05.2018

ІІ. Наказ про зарахування учнів до 1-х класів

до 01.06.2018

До заяви додаються свідоцтво про народження дитини, відповідні медичні довідки і паспорт одного з батьків (для підтвердження особи).   

Яка довідка потрібна для відвідування школи

Перед вступом до школи дитина має пройти профілактичний огляд.  До  загальноосвітнього навчального закладу надається  форма № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду». У разі, якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків або іншого законного представника дитини, у цій довідці може бути зроблено відповідний запис. Відповідно, медичні працівники шкільних навчальних закладів володітимуть необхідною інформацією про стан здоров’я дитини.

Про форми для профілактичних щеплень

Усю інформацію про проведення вакцинації чи ревакцинації, а також здійснення туберкулінових проб лікарі чи медсестри фіксують у «Карті профілактичних щеплень» (форма № 063/о). Цю форму ведуть в амбулаторно-поліклінічних, виховних і навчальних закладах. Відповідно, довідка про проведені щеплення, що містяться у формі № 063/о, дає змогу медичним працівникам освітніх закладів бути ознайомленими з наявністю чи відсутністю щеплень у конкретної дитини.

Шановні батьки!

Памятайте:

-          діти  повинні знаходитись  під   наглядом і ви повинні знати місцезнаходження та перебування ваших дітей;

-          ви несете відповідальність за виховання дітей та їх перебування   в громадських місцях після 22.00.

-          не відпускайте дітей  без нагляду дорослих до водоймищ.

Пам’ятайте, у вихованні не можна нехтувати ніякими дрібницями. Дрібниць у виховній роботі просто не буває і не може бути. 

 
Дирекція закладу
 

ПРИЧИНИ ДИТЯЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

Більшість проблем, зокрема тих, що пов’язані з дотриманням прав неповнолітніх виникають саме тому, що наші співвітчизники мають невисокий рівень громадянської культури і правової свідомості.

Зріст злочинності, корупція, низький рівень зарплати і пенсії, прийняття законів та указів, які не виконуються, затвердили в масовій свідомості прогресуючу апатію до права, до закону. Особливо це стосується молоді.

За даними дослідження, яке проводив інститут проблем молоді, 91 % опитаних старшокласників відповіли, що реальна влада в Україні належить мафії.

На жаль, мало хто з молоді замислюється над тим, що діюче в Україні право – закон, указ, повноваження, обов’язок, заборона – не може жити і діяти без масової правосвідомості, не може підтримувати ні сім’ю, ні державу, ні особистість.

Формування свідомості підлітка здійснюється поступово.

При проведенні комплексного дослідження злочинності неповнолітніх особливу увагу треба приділити впливу сім’ї на поведінку неповнолітніх.

Сім’я займає центральне місце у формуванні особи неповнолітнього. Сім’я – це перший колектив. Вона надає дитині уявлення про життєві цінності, про те, що потрібно знати і як себе поводити. Згідно зі ст. 51 Конституції України кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Найчастіше неповнолітні прагнуть наслідувати своїм поводженням багато в чому ті особистості, що є для них авторитетними. Оскільки батьки найчастіше і є самі авторитетні люди для дитини, то вона свідомо чи підсвідомо перейматиме культуру їхнього спілкування, світосприймання, рівень моральності і законослухняності.

Тому основний вплив на правове виховання дитини робить сім’я.

Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Але ці положення Основного Закону не завжди дотримуються членами сім’ї.

Вивчення кримінальних справ про тяжкі злочини, скоєні неповнолітніми, свідчать, що нерідко в сім’ї створюються несприятливі умови для виховання дітей. Недоліки сімейного виховання породжують відхилення у моральному розвитку підлітків, що у свою чергу, призводить до вчинення правопорушень та злочинних проявів з тяжкими наслідками.

Вплив сім’ї на виховання дітей не можна замінити іншими заходами виховання. Тому дошкільні установи, школи та інші організації, які так чи інакше виконують функції по вихованню дітей, повинні тільки поповнювати сімейне виховання.

Відсутність виховання дітей в сім’ї, дитсадку та школі призводить до бродяжництва і бездоглядності, які, в свою чергу, є умовами, що сприяють скоєнню неповнолітніми злочинів та інших правопорушень. Бродяжництво неповнолітніх було і в Радянському Союзі, але після його розпаду в країнах СНД воно набуло такого рівня, яке існувало у перші роки радянської влади – до масової бездоглядності.

Бездоглядність дітей – загальна умова, що сприяє скоєнню неповнолітніми правопорушень. Як правило, вона властива сім’ям, що ведуть антисуспільний аморальний спосіб життя. Бездоглядними слід вважати неповнолітніх, які не забезпечені належним наглядом за їх поведінкою і способом життя з боку батьків та осіб, що їх заміняють, у зв’язку з неблагополуччям сім’ї, аморальною поведінкою батьків, невиконанням ними зобов’язань щодо виховання дитини та іншими причинами, якщо відсутність нагляду з боку батьків не поповнюється заходами державної та суспільної допомоги.

Ваша дитина пішла до школи. Що її очікує? Багато нового та незнайомого: знайомства, зустрічі, друзі, конфлікти, непорозуміння. Дитина енергійна, сповнена надій, вразлива і залежна. Тому, спілкування з іншими дітьми та дорослими може по-різному вплинути на свідомість неповнолітнього.

Участь навчальних закладів є не менш важливою у правовому вихованні дітей. В школі діти проводять значну кількість часу, що не може не вплинути на їх світосприйняття і поведінку зокрема. Педагоги, психологи, повинні виховувати підлітків через особистий приклад, не тільки володіти правовими знаннями, а й дотримуватися і виконувати їх у всіх сферах життєдіяльності.

Вивчення всіх випадків бездоглядності дітей допоможе виявити найбільш уразливі місця у виховній роботі з підлітками, обрати правильний напрям профілактичної роботи, дозволить зробити обгрунтовані висновки й про інші (не тільки сімейні) умови, що негативно впливають на підлітків. Такими умовами також є недоліки виховної діяльності у школах, відсутність роботи з так званими "важкими підлітками”.

При проведенні комплексного дослідження злочинності неповнолітніх, окрім негативного впливу сім’ї та недоліків у шкільному вихованні, вчені виділили ряд інших чинників, які обумовлюють протиправну поведінку неповнолітніх, серед яких такі:

-      незайнятість суспільною працею;

-      негативний вплив мікросередовища;

-      вади у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики злочинів неповнолітніх;

-      недостатня увага, а то й безпосередня зневага з боку держави і громадськості до проблем неповнолітніх взагалі й злочинності серед останніх зокрема;

-      підбурювання з боку дорослих до вчинення злочинів;

-      негативний вплив засобів масової інформації, пропаганда насильництва, збоченого сексу, наркотизації і алкоголізації, легкого життя, злочинної діяльності, проституції;

-      бездоглядність і відсутність належного контролю з боку відповідних служб і органів та родини за поведінкою, зв’язками і характером того, як підліток проводить час;

-      бездоглядність майбутніх неповнолітніх потерпілих, яка сприяє створенню ситуацій і приводів для злочинів проти них;

-      недоліки у системі працевлаштування неповнолітніх; в організації їх дозвілля; у діяльності органів, які зобов’язані провадити безпосередню роботу з профілактики злочинності неповнолітніх і насамперед на рівні індивідуальної профілактики 

 

 

 

ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ

Законодавством України передбачено відповідальність батьків не лише за шкоду, завдану їхніми дітьми, а й за неналежне виконання своїх батьківських обов’язків.

Відповідальність батьків передбачена:

 Сімейним кодексом України

 Стаття 141. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини

1. мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою;

2. розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Стаття 155. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов’язків

1.           здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності;

2.           батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини;

3.           відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства;

4.           ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

 Стаття 180. Обов’язок батьків утримувати дитину

1.           Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 181. Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину

1. способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними;

2. за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі;

3. за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;

4. у разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5. якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога. Порядок призначення цієї тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

 Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу.

 Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав

1. Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

 Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

 Стаття 170. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав

1. Суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

2. У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.

У цьому разі орган опіки та піклування зобов’язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

3. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

4. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

5. Положення частин першої – третьої цієї статті застосовуються до відібрання дитини від інших осіб, з якими вона проживає.

 

Законом України "Про освіту”

 Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:

-      постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

-      виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

-      сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

-      виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.

Стаття 60. Права батьків

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

-      вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

-      обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

-      звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

-      захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

 

Кодексом про адміністративні правопорушення України

 Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом,

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Кримінальним кодексом України

 Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -

карається виправними роботами на строк до одного року або обмеженням волі на той самий с

Пошук
Календар
ЧАС
Останній дзвоник
Друзі сайту