Неділя, 28/02/2021, 10:34 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

ЧАПЛИНСЬКИЙ НВК

Меню сайту
Міні-чат
200
Новини
Статистика

Всього онлайн 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Історія

Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод

9 листопада 1976 року десять громадян України стали відкрито проти гігантської комуністичної машини за свободу людини та українські національні права. Як це було?

 1975 р. в Гельсінкі ( Фінляндія) відбулася нарада 35 країн  Європи, Канади та США з питань безпеки і співробітництва в Європі. На ній було прийнято Заключний акт. Складовою частиною цього акту була загальна Декларація прав людини ООН від 10 жовтня 1948року.

 Передові демократи з Москви і Києва – Андрій Сахаров, Юрій Орлов, Петро Григоренко, Микола Руденко вирішили кинути пробний камінь, щоб з׳ясувати, чи справді слова керівника СРСР Л. І. Брежнєва про відданість ідеалам демократії означають якісь практичні кроки до демократизації  країні.

 9 листопада 1976 року десять громадян України створили Українську групу сприяння виконанню Гельсінських угод. Керівником обрали Миколу Руденка, талановитого письменника та філософа. Іншими засновниками групи були: Петро Григоренко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Іван Кандиба, Микола Матусевич, Мирослав Мартинович, Оксана Мешко, Строката Ніна, Олексій Тихий. Група розробила два документи: Декларація Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод і Меморандум №1. Преамбулою до Декларації була взята ст.19 Загальної Декларації прав людини ООН, яка проголошує: « Кожен має право на свободу переконань і вільне їхнє  виявлення…».

УГС займалася збиранням матеріалів про виконання Гельсінських угод, виступала на захист політичних в’язнів, допомагала колишнім репресованим та їх сім׳ям. Особливістю цієї групи було те, що її члени намагались діяти легально. Однак уже на початку лютого 1977 року були заарештовані М. Руденко та Олекса Тихий. Звинувачення пред’явили за ст. 187 – 1: Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний суспільний лад. Стаття передбачала позбавлення волі до трьох років. Утім замість арештованих Руденка і Тихого до групи вступили В. Калениченко та В. Стрільців. У квітні заарештували Матусевича і Мартиновича. З настроїв по Україні радянський уряд побачив, що за умов кари на три роки ув’язнена група тільки зростатиме. І тоді змінили юридичну кваліфікацію «злочинної» діяльності на ст. 62 КК УРСР, яка передбачала ув’язнення за перші судимості до 7 років і 5 років заслання і за другої судимості до 10 років ув’язнення і того ж заслання.

 У листопаді 1977р. до США виїхав Григорович, згодом його позбавили громадянства і права повернутись до СРСР.

У грудні 1977р. заарештували Л. Лук’яненка. Та Гельсінська група поповнювалася до 1984р. Через арешти і суди пройшли 41 людина.

Категорія: Історія | Додав: Direktor (03/12/2012)
Переглядів: 488 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
ЧАС
Останній дзвоник
Друзі сайту