Неділя, 28/02/2021, 10:35 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

ЧАПЛИНСЬКИЙ НВК

Меню сайту
Міні-чат
200
Новини
Статистика

Всього онлайн 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків

Реформація в Німечині. Поширення реформації в Європі.

Реформація в  Німеччині.

Мета: з׳ясувати суть Реформації, причини її поширення в Німеччині, розвивати навички роботи з підручником, вчити аналізувати та узагальнювати історичний матеріал; виховувати толерантне ставлення до поглядів, переконань, думок інших.

Обладнання: підручник Дячков С.В. Литовченко С.Д. Всесвітня історія 8 кл,  проектор, проекційний екран, карта «Європа в ХУІст.»,  роздатковий матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок

Очікувальні результати

Учні зможуть:

  • визначати, що таке Реформація, знати хто її започаткував;
  • порівнювати бюргерську і народну Реформацію
  • давати характеристику лідерам Реформації;
  • висловлювати власні погляди щодо подій в Німеччині в І пол.. ХУІст.

Хід уроку:

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності

Демонстрація слайду 1.,2 (  слайд 1. На екрані з’являється текст який зачитують учні "В середині минулого тисячоліття в Європі сталися події, що змінили весь хід історії.    В ХУІ ст. стався переворот в католицькій церкві. Називався він Реформацією,». Вчитель зазначає, що мова на уроці йтиме про Реформацію та з’ясовує , щоб хотіли дізнатися учні на уроці. Після відповідей учнів  демонструється слайд 2 «Завдання уроку». Завдання з’являються почергово. Слайд демонструється до 1 хв..)

3.  Надання необхідної інформації

Демонстрація слайду 3 «План уроку»

                               План.

                      1. Становище Німеччини на поч.. ХУІст.

                      2. .М. Лютер та його вчення.

    3.Т. Мюнцер. Селянська війна в Німеччині.

    4. Аугсбурзький релігійний мир.

Асоціативний ряд – реформація ( реформа, правила, зміни)

Демонстрація слайду 4 «Визначення реформації» Слайд демонструється протягом 1 – 2 хв .З’ясовуємо значення поняття реформація, виділивши ключові слова: реформація – це релігійна боротьба проти католицької церкви і папської влади. Визначення учні записують у словничок.

 

 Вчитель:

 Центром Реформації стає Німеччина, яка була частиною Священної Римської імперії.

Демонстрація слайду 5 – карта « Священна  Римська імперія»

Вчитель:

  Що ж являла собою Німеччина на початку ХУІст.? Чому боротьба проти католицької церкви розпочинається саме в Німеччині?

( Поділ учнів на 2 групи.  І група  опрацьовує текст підручника § 5 ст.32 - 33  «Німеччина на передодні реформації», ІІ група опрацьовує   інформаційний лист № 1

« Становище католицької церкви напередодні реформації» ( додаток 1)

Бесіда за питаннями:

  •  Що являла собою Німеччина  на початку ХУІст.? 
  •  Кому належала влада в країні?
  • Як  роздробленість  впливала на економічний розвиток країни?
  •  Що являли собою німецькі міста? Що заважало їх розвитку?
  • Які  категорії населення потерпали від даної ситуації в Німеччині?
  • Чому католицька церква займала сильні позиції в Німеччині?
  • За рахунок кого збагачувалась церква?
  • Чому населення Європи все більше розчаровувалося в католицькій церкві?
  • Хто такі гуманісти? Чого вони вимагали від церкви?

Відповіді учнів узагальнюються  і находять відображення в слайді 6.

  Демонстрація слайду 6. «Німеччина напередодні реформації».

(Тези з’являються почергово одна за одною. Учні можуть записати дані положення як  передумови поширення Реформації в Німеччині.)

 

Демонстрація слайду 7  «Причини реформації».  Схема  демонструється  поступово.  Поява кожного пункту  слайду здійснюється  натисканням вчителем  на кнопку «пробіл».   Учні коментують дані причини:

  • невідповідність релігійних заповідей життю;
  • жорстокі побори;
  • продаж індульгенцій

Оскільки поняття індульгенція, нове для учнів, вчитель зупиняється на його поясненні

 

Демонстрація слайду 8 «Індульгенція»   Слайд містить визначення поняття,  зовнішній вигляд та характеристику даного документу. Слайд демонструється протягом розповіді вчителя

Вчитель:

Однією з головних турбот тогочасної людини було спасіння душі. Католицька церква вчила, що здобути його можна лише при обов'язковому виконанні церковних таїнств — хрещення, причастя, покаяння та інших. Здійснювати їх належало лише через священика, який виступав необхідним посередником між Богом і людиною. Вважалося, що тільки через нього віруючому могла передатися рятівна божественна благодать.
Стверджуючи, що право розпоряджатися благодаттю надано церкві самим Богом, римські папи, як її «хранптелі», поклали на себе також обов'язок відпускати гріхи. Вони широко розгорнули торгівлю спеціальними грамотами - індульгенціями (від лат. - милість, прощення) ( визначення записується учнями в словник)  За певну суму індульгенції звільняли від читання молитов, дотримання посту чи здійснення паломництва у вигляді каяття за гріхи, забезпечували їхнє повне або часткове відпущення.                                                                                                                        Продаж індульгенцій церква розпочала ще в ХІІ ст.  У розділеній на десятки дрібних держав Німеччині не існувало міцної королівської влади, здатної захистити її від церкви.  Якщо в централізованих державах (Франція, Англія) монархи могли протистояти претензіям пап, то із роз'єднаної Німеччини до папських скринь регулярно перетікали величезні суми грошей. Країну буквально наводнили папські продавці індульгенцій. В людних місцях вони вели жвавий продаж грамот, всіляко розхвалюючи свій товар. Архієпископ Тецель продаючи індульгенції  говорив людям: “ Як тільки ваша монета дзенькне в скрині, тоді негайно душі ваших вірних друзів вийдуть з чистилища і підуть в рай”

- Чому продаж індульгенцій викликав обурення народу?

ІІ

  Демонстрація слайду 9  «Мартін Лютер» (Спочатку з’являється текст та  зображення М. Лютера. Після розповіді вчителя,  на слайді  з’являється  вислів Лютера.)

Вчитель:     Людиною, з вуст якої прозвучав заклик припинити цинічну торгівлю індульгенціями  став Мартін Лютер.   Лютер народився в Саксонії в сім'ї гірничого майстра. У 18 років здібний юнак вступив до Ерфуртського  університету - знаменитого центру гуманістичної освіти та  всупереч волі батька Мартін   залишив навчання на юридичному факультеті   і став монахом,  повністю присвятивши себе служінню Господу. Ставши ченцем, Лютер вів дуже аскетичне життя. Одного разу навіть довелося зламати двері келії, за якими виснаженого надмірними молитвами молодого монаха знайшли непритомного на підлозі. Проте скоро прийшло розчарування в чернецтві. Лютер залишив монастир і почав викладати теологію у Віттенберзькому університеті.  

( Учні читають вислів Лютера)

Запитання:

  • Чи визнає Лютер владу Папи?
  • Чи визнає  Лютер владу Бога?

 Демонстрація слайду 10  «95» тез Лютера  ( Спочатку з’являється заголовок і зображення Віттенберзьких воріт з тезами Лютера. Потім почергово – основні положення вчення Лютера, які коментує  вчитель. Поява кожного пункту  вчення здійснюється  натисканням вчителем  на кнопку «пробіл» .  Слайд демонструється протягом пояснення вчителя основних положень)

 Вчитель:

31 жовтня 1517 р. Лютер прибив до дверей замкової церкви у Віттенберзі  «95 тез проти індульгенцій». Це були 95 заперечень молодого професора проти права пап прощати грішників, які купували відпущення гріхів. Проти індульгенцій тоді виступало чимало богословів, але Лютер зробив це особливо різко і сміливо.                                                Індульгенції викликають гнів божий – ось  ідея Лютера. Світська влада повинна карати винних – таке її призначення. Лютер проголосив тему про “виправдання вірою”  Це   Спасіння дарується від бога. Ставлення до Бога – це внутрішній стан віруючого, а божественну благодать він одержує не завдяки «добрим справам» на користь церкви, а через глибоку особисту віру. Лютер стверджував, що єдине джерело віри міститься   лише в Священному писанні.  Він спростовував католицький культ поклоніння святим, ікони, алтарі, і визнав лише деякі таїнства – хрещення, причастя, покаяння.  Церква мала стати зовсім іншою, набагато простішою. На відміну від католицької, між священиками і звичайними віруючими не повинно було існувати непрохідної стіни. Священики могли одружуватись, носити звичайний одяг, підпорядковуватися загальним для всіх законам.

 Запис у зошити

31 жовтня 1517р. – «95» тез Лютера  -   Початок Реформації.

Вчитель: У лічені дні він став відомим по всій Німеччині. Навколо Лютера згуртувались однодумці,   Від критики індульгенцій вони перейшли до засудження папства і католицької церкви в цілому.  Лютер не зразу пішов на розрив з католицизмом. У “95 тезах” він   не чіпав папу, але  згодом дійшов до антипапських виступів.  У 1518 р. папа викликав Лютера в Рим на допит. Лютер, спираючись на підтримку саксонського курфюста, не з‘явився .

Демонстрація слайду 11 «Папа  Лев Х» На слайді з’являється текст, Герб Папи та папа Лев Х. Слайд демонструється протягом розповіді вчителя.

Вчитель: У 1520 р. папа відлучив Лютера від церкви, але в Німеччині це не знайшло підтримки. На подвір‘ї Віттенбергського університету Лютер при студентах спалив папську буллу.                                                                                                                     Популярність Лютера  зростала. Навколо нього об‘єдналися всі верстви – крім вищої церковної ієрархії, частини світських князів імператорської влади.  

 Демонстрація слайду 12 «Карл У».  Почергово з’являються зображення Лютера, Карла У та текст. Після чого зображення Лютера зникає. Слайд демонструється протягом розповіді вчителя.

Вчитель:

У 1519 р. на імператорський престол обрали Карла У Габсбурга (1519—1556). Це був наймогутніший монарх в Європі: йому належали володіння   в Австрії, Німеччині, Нідерландах, Іспанії, частині Італії та Америці.  Існував вираз,  що в його державі ніколи не заходило сонце, бо коли був захід  в Європі, то сонце вже сходило за океаном.                Карл V був людино» спокійної  і пагідної вдачі, мав широку освіту, а у державних справах був сумлінним і обов'язковим.   На вимогу саксонського курфюрста Карл У згодився вислухати Лютера. Лютер одержав охоронну грамоту і приїхав у 1521 р. на Вормський рейхстаг, де на вимогу зректися своїх поглядів  заявив: “ Я не бажаю від чогось відмовлятись, якщо тільки мене не переконають в помилці на основі писання. Хай поможе мені бог. Амінь”. Це був нечуваний крок відходу від букви релігійної віри, значення якого порівнювалося з іскрою, що потрапила у бочку з порохом . Тоді  німецький імператор видав указ за яким  Лютер оголошувався поза законом: його  міг убити хто завгодно, не боячись кари.                                                                                                                                          

Бесіда за питаннями:                                                                                                                          - Проти чого виступив М. Лютер?                                                                                                       - Який рух   започаткував Лютер?                                                                                                                 - Яких змін він вимагав?                                                                                                                               - Чи торкалися  ці зміни соціальних перетворень? 

- ІІІ -

Вчитель: Хвиля Реформації, яку започаткував Лютер, охопила  всі верстви населення  і   вилилась у селянську війну в Німеччині (1524—1526 pp.).

Виразником інтересів селян став Т. Мюнцер.

 

Демонстрація слайду 13 «Основні положення вчення Т. Мюнцера». ( Вчитель звертає увагу на зображення Т. Мюнцера та озвучує основні положення   вчення, які з’являються на екрані почергово один за одним. За наявності часу може дещо деталізувати положення.)

Вчитель:

 «Взяти молот у руки і вдарити по старому світові» — такими словами Томас Мюнцер закликав здійснити переворот і встановити владу народу. Проповідник казав, що священики збивають з глузду простих людей, а «безбожні тирани» — князі та пани —розорюють і грабують їх, лицемірно твердячи при цьому: «Не вкради!» Дворян не турбує становище народу, вони діють проти християнської віри і самі вчиняють так, що бідна людина стає їхнім ворогом. Тому Мюнцер закликав встановити Царство Боже, де пануватиме справедливість, а влада належатиме самому народу. У такому ідеальному суспільстві знайдеться місце лише для тих дворян, які не гнобитимуть народ. Усіх інших необхідно стратити, а їхні замки - зрівняти з землею. Тільки тоді запанують злагода і любов.

- До чого закликав Т. Мюнцер?

Вчитель:

Ця програма смертельно налякала німецьке бюргерство та його верхівку.  Сам Лютер не підтримав селянські маси, а пішов на зближення з німецькими князями.  Він порівнював заколотників зі скаженими собаками і вважав за необхідне безжально їх знищувати. Шляхи Лютера і діячів народної Реформації повністю розійшлися.

Демонстрація слайду 14« Схема «Бюргерська і народна реформація». (Складові схеми з’являються поетапно, натискання вчителем  на кнопку «пробіл»  Пояснення вчителя за схемою)

 Вчитель: Таким чином,  стався розкол в реформаційному русі., де чітко визначились  два напрями: бюргерсько-поміркований, який очолював М. Лютер, і  народно-радикальний, який очолював Т. Мюнцер

 Особливо зрозуміло це стало, коли влітку 1524 р. на півдні Німеччини вибухнула Селянська війна. ЇЇ спричинило погіршення становища селянства після того, як на початку XVI ст. у Західній Європі зріс попит на хліб, і Німеччина різко збільшила його вивіз. Прагнучи заробити більше грошей на торгівлі зерном, дворянство почало розширювати власні посівні площі за рахунок  вигнання селян.із землі Аби змусити їх працювати на себе, дворяни переводили селян на панщину та обмежували їхню особисту свободу.

 Демонстрація слайду 15 « Селянська війна в Німеччині» (Слайд містить малюнок «Повстання селян під час Реформації» та  загальні дані про війну. Спочатку з’являється заголовок   малюнок та дані про територію охоплення, ватажка та програмний документ повстанців.  Після чого учні виконують завдання, опрацьовуючи програмний документ повстанців.. Після узагальнення відповідей учнів на слайді почергово  з’являються    дані щодо результатів  селянської війни). 

Учні знайомляться з інформаційним листом №2 « З селянської програми « 12 статей»

 ( додаток 2)

 Обговорення питання:

  • Коли відбулась селянська війна в Німеччині?
  • Хто її очолив?
  • Як називався програмний документ повстанців? 
  • Проти порушення яких прав виступали селяни?
  • Які з вимог стосувалися питань Реформації?

        -  Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

  • Чому князі, які підтримали Реформацію не підтримали селян?
  • Чим закінчилась селянська війна в Німеччині?

ІУ

Вчитель: З  закінченням  селянської війни народна реформація  пішла нанівець, а бюргерська продовжувалась ще 30 років. В 1526р. в боротьбу за Реформацію виступили німецькі князі, які намагались використати ідеї Лютера для зміцнення своєї влади й незалежності від папи. Прихильники Лютера у Північній Німеччині реформували церкву. Головою церкви в кожному князівстві став князь. Князі уклали військово – політичний союз для продовження Реформації. З того часу   прихильників Реформації стали називати протестантами.  ( запис у словник). Розпочалася війна між князями -  католиками й князями – протестантами. Із метою придушення Реформації Карл  V переправив до Німеччини 40 тис. добірних іспанських солдатів. Війна йшла з перемінним успіхом.

Демонстрація слайду 16. «Схема «Аугсбурзький релігійний мир» (Елементи схеми з’являються почергово, що дає змогу учням зрозуміти зміст схеми В ході демонстрації слайду учні мають можливість побачити титульну сторінку першого видання тексту Аугсбурзького миру, 1555р.)

   Вчитель ставить завдання:

  • Прокоментуйте схему і визначте чим завершилась  бюргерська Реформація?
  •  ( коментарі учнів)

Вчитель:

У життя увійшов принцип: «Чия влада, того й віра». Частина князівств, розташованих переважно в центрі і на сході Німеччини (Саксонія, Пруссія, Бранденбург та інші), стали протестантськими, решта залишилася католицькими. Це остаточно закріпило роздробленість Німеччини і на тривалий час поховало сподівання на її   об'єднання.

    Карл V відмовився підписати дану угоду і незабаром склав з себе повноваження імператора .Аугсбурзький релігійний мир дозволив подолати кризу в Німеччині, викликану Реформацією, і відновити працездатність імперських інститутів. 

  1. Закріплення:

  За  методом  «ПРЕС», учні дають відповідь на питання:

  •  Що зумовило перемогу Реформації в Німеччині?

5. Домашнє завдання:

§ 5, 6 п.1. на контурну карту нанести лютеранські князівства в Німеччині, та центри Селянської війни.

Порівняти погляди М. Лютера та Т. Мюнцера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поширення реформації в Європі. Контрреформація.

 Мета: познайомити учнів з процесом поширення реформаційних ідей в Європі, простежити вплив Реформації на політичне життя Європи, формувати вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, виховувати в дусі  толерантності, гуманізму.

Очікувальні результати:

Учні зможуть:

  • характеризувати процес поширення реформації в Європі, пояснювати що таке реформація, протестантизм, контрреформація;
  • наводити приклади реформаційних рухів в Європі;
  • висловлювати власну точку зору щодо реформаційного руху.

Тип уроку : формування нових знань, умінь та навичок

Форма уроку: урок – презентація

Обладнання: підручник С.В. Д’ячкова, С.Д. Литовченко «Всесвітня історія 8 кл.», проектор, проекційний екран., роздатковий матеріал.

Хід уроку:

  1. Організаційний момент
  2. Актуалізація попередніх знань, умінь та навичок

І. Бесіда за такими питаннями:

  • Що таке Реформація?
  • В якій країні розпочалася? Чому Реформація розпочалась саме в Німеччині?
  •  Хто   започаткував  Реформації ? Як називався документ, де були викладені головні положення реформації?
  • Проти кого було направлене вчення Лютера? Вкажіть основні положення вчення?
  • Як називали прихильників Реформації?
  • Про що, на вашу думку, свідчило поширення реформаційних ідей?
  • Чому селянська війна в Німеччині зазнала поразки?
  • Які наслідки мала реформація для Німеччини?

ІІ.  Кому належать дані висловлювання:

А).« …земне життя повинно бути підвищене до небес… Вся влада, повинна бути віддана простому народу.» ( Т. Мюнцер)

Б) «Кожний християнин, якщо він тільки істинно розкаюється, одержує повне відпущення вини і без індульгенції. Істинний скарб церкви є, звичайно, не відпущення гріхів, а святе Євангеліє величності та милості божої…» ( М. Лютер )

 

 

  1. Формування нових знань, умінь та навичок.

( Повідомлення теми і  плану  уроку – слайди 1, 2

Слайд 1 демонструється  2 хв. – учні записують тему в зошит

Слайд 2 Поява кожного пункту плану здійснюється   почергово. Вчитель зачитує  пункти плану відповідно до їх появи)

План уроку:

І  Поширення реформації в Європі

ІІ. . Контрреформація:

  1. Орден Єзуїтів.
  2. Тридентський собор.

Вчитель: Виходячи з плану уроку спрогнозуйте завдання сьогоднішнього уроку. 

( Після узагальнень відповідей учнів демонстрація слайду 3 – Завдання уроку

  Завдання уроку з’являються почергово одне за одним через кожні 3  секунди.  )

 І.

Вчитель: Католицька церква  втрачала свої позиції і не тільки в Німеччині, адже ідеї протестантизму поширились далеко за межі країни. Згодом  центром реформаційного руху стає Швейцарія. В цій країні існувало кілька центрів протестантизму. Спочатку це був Цюрих, а згодом – Женева. ( показ країни на карті). У Швейцарії виник напрям протестантизму, що виступав за більш рішучу, докорінну перебудову церкви. Він дістав назву «реформаторство». Ця течія була представлена цвінгліанством і кальвінізмом.                                                                                                                     

   ( Демонстрація слайду 4.  Реформатори Швейцарії

 . На слайді зображено реформаторів У. Цвінглі та Ж. Кальвіна. Спочатку з’являється заголовок,  через  секунду  одночасне зображення   У. Цвінглі та Ж Кальвіна . Слайд демонструється протягом виконання учнями завдання)

Реформацію у  Цюриху  започаткував Ульріх Цвінглі (1484—1531 pp.), перебуваючи під впливом філософії Еразма Роттердамського. В Женеві Реформацію започаткував Вільгельм Фарель, а  поширив і розвинув ідеї протестантизму Ж. Кальвін.

Поділ на групи. 

Завдання:

За параграфом 6 п.3 підручника та інформаційними листами ( додаток 3) учні    визначають основні положення та форми втілення  ідей вчень

І група - У. Цвінглі 

ІІ група -  Ж Кальвіна

( відповіді учнів)

 

В ході бесіди вчитель підводить учнів до думки, що в результаті поширення реформації виникають протестантські церкви. 

( Демонстрація слайду Таблиця «Протестантські церкви» .  За таблицею учні порівнюють три протестантські церкви)

  Бесіда  за таблицею:

-     Які протестантські церкви утворились в ході реформації?

  • В яких   країнах набула поширення кальвіністська церква?
  • Як стала називатись церква, започаткована Лютером? В яких країнах вона набула поширення?
  • Хто і де  започаткував англіканську церкву? (коротка розповідь вчителя про короля

          Генріха УІІІ) 

  • Що об’єднує протестантські церкви?  

( Демонстрація слайду 6 Карта « Поширення Реформації в Європі».  Поява слайду супроводжується  розповіддю  вчителя.  Вчитель   окреслює країни в яких поширилась реформація, вказуючи назви протестантських течій) 

Вчитель: Оскільки Реформація включала в себе політичні, економічні та культурні аспекти, то її поширення Європою супроводжувалося війнами та буржуазними революціями, якими Європа прощалася з феодальним укладом та входила в добу раннього капіталізму. Під час цих суспільно – політичних перетворень протестантизм переміг у багатьох країнах Європи.

   У більш пізні часи з`явилися нові течії в протестантизмі. Серед них можна відзначити баптизм, адвентизм.

( Демонстрація слайда 7 Пам’ятник батькам Реформації Поява слайду супроводжується розповіддю вчителя)

Вчитель:

В 1917 році в Женеві було встановлено Монумент основоположникам протестантства

Це один з найбільш монументальних пам’ятників Європи завширшки 100 метрів, та заввишки 5,5 метрів. Центральну частину монументу складають чотири скульптурні зображення найвидатніших представників Реформації: Вільгельма Фареля, Жана Кальвіна ( він розташований трохи попереду інших трьох фігур), Теодора Безе ( І ректор Женевської академії) та Джона Нокса ( запровадив Реформацію в Шотландії).

 

 

 

ІІ.

« Мозковий штурм»

- Якою, на вашу думку,  повинна   бути реакція католицької церкви на процес поширення Реформації і утворення протестантських церков? ( думки учнів)

Вчитель: Церква вдається до контрреформації

 (Демонстрація слайду 8 Контреформація Учням демонструється  схема «Контрреформація», за допомогою  якої вони з’ясовують мету контрреформації   та   разом з учителем  коментують форми діяльності церкви в боротьбі з реформацією, згадуючи  що таке  чернечі ордени, інквізиція Ілюстраційний матеріал  допоже їм в цьому..Вчитель коротко зупиняється на діяльності Ордену єзуїтів, та вказує на зображення Папи Клемента УІІ, який  відмовив розірвати шлюб  Генріха УІІІ з Катериною Арагонською, що привело до створення англіканської церкви )

 ( Демонстрація слайду 9 «Ігнатій Лойола» Заголовок, портрет та висловлювання І. Лойоли з’являються всі разом. Учні читають висловлювання І. Лойоли і дають відповіді на питання. Слайд демонструється протягом відповідей учнів).

Бесіда за питаннями:

- Яким якостями мав володіти справжній єзуїт?

-  Чи відповідало це релігійному вченню?

-  Висловіть своє ставлення до діяльності І. Лойоли?

- Чи підтримуєте ви заходи церкви щодо боротьби з протестантами? Чому?

Вчитель : В ході Реформації  серед католиків все частіше лунали заклики до проведення реформ в католицькій церкві. Католицький світ умовно розділився на прихильників реформ та їх противників. Це питання повинен був вирішити   Тридентський собор, на якому і розгорілася дискусія щодо реформи.

(Демонстрація слайду 10 «Тридентський собор» Поява на екрані фрагментів слайду здійснюється поступово.  . Спочатку з’являється заголовок слайду і зображення засідання Тридентського собору.  Текстові фрагменти слайду з’являються швидко  один за одним . Після появи слайду в цілому учні дають відповіді на питання. )

  • Скільки років  засідав собор?  Чим ви можете пояснити такий довгий термін?
  • Які рішення було прийнято на соборі?
  •  Про що свідчили ці рішення?

Вчитель підводить учнів до думки, що католицька церква поступово виходила з кризи , посилювала свої позиції та повела рішучу боротьбу проти протестантів.

 

 

 

Вчитель:

Кінцем же Реформації прийнято вважати підписання Вестфальського миру 1648р., за результатами якого релігійний чинник перестав відігравати важливу роль в європейській політиці.

 

4.Закріплення

Метод « Займи позицію» 

Чи змінив реформаційний рух життя Європи? ( відповідь обґрунтувати використовуючи метод «ПРЕС»)

( Демонстрація слайду 11. На екран демонструється запитання

 «Чи змінив реформаційних рух життя Європи». Запитання з’являється разом із появою слайду. Слайд демонструється протягом відповідей учнів, це дає можливість їм швидше формулювати відповіді.. Під час обдумування учнями питання можна повернутися до демонстрації слайду 6 « Поширення реформації в Європі»,щоб учні згадали як поширювалась реформація в країнах Європи).

   Відповіді учнів узагальнюються і в результаті формулюються наступні наслідки реформації в Європі .

( демонстрація  слайду 12 «Наслідки реформації в Європі» Текстові фрагменти слайду з’являються один за одним через кожні 5 секунд і демонструються 1 хв. Вчитель зачитує підсумковий текст).

Вчитель: Щодо значення реформації то світ і сьогодні пам’ятає про «батьків» реформації.  Так, протестантські церкви Швейцарії та світу визнали 2009 р. роком вшанування пам’яті та спадщини Ж. Кальвіна.

5.        Домашнє завдання

Параграф 6 . Скласти таблицю «Відмінності протестантських церков від католицької».

На контурні карти нанести країни в яких поширилась реформація:

І варіант: кальвінізм, англіканство;

ІІ варіант: лютеранство, англіканство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Інформаційний лист №1

Становище католицької церкви на початку ХУІст.

За довгі століття свого існування католицька церква накопичила величезні багатства і зосередила у своїх руках чимало землі. З усієї католицької Європи стікався до Риму нескінченний потік золота у вигляді десятини - десятої частини прибутку від урожаю або грошових доходів, а також у вигляді плати за отримання церковних посад і виконання обрядів. Навіть у глибоко віруючих людей викликали розчарування й обурення жадоба пап і кардиналів і та розкіш, якою вони себе оточували. Їхнє реальне життя йшло врозріз із закликами церкви до невибагливості та угримання від надмірностей, було надто далеким від ідеалів раннього християнства. Папська курія виявляла неабияку винахідливість, невтомно поповнюючи свою скарбницю. Аби забезпечити наплив до Риму прочан і широкий продаж їм реліквій, римські первосвященики влаштовували церковні «ювілеї» і свята численних святих. Великі прибутки приносила також участь у лихварських операціях.
Усе це підривало авторитет церкви, відчутної шкоди якому завдали також гуманісти. Вони критикували опору католицизму — схоластику, виступали проти церковних обрядів і пишного культу, висміювали невігластво і жадобу духовенства. Гуманісти заперечували аскетизм, закликали до духовного звільнення людини, були сповнені віри у безмежні можливості людського розуму.
На межі ХV-ХVІ ст. невдоволення папами та їхнім оточенням стало загальним, а звинувачення на адресу Риму звучали дедалі частіше й сміливіше.                                                                               Вороже відношення до Риму зростало і в Німеччині.  Часті оплати, які  вимагала римська курія на різні церковні потреби, викликали спротив і невдоволення. Німецькі патріоти  обурювались, що їх батьківщина має платити Італії. Коли ж у перших десятиліттях XVI в. римські  побори  зросли,  тому що,  в той час  будувалась нова церква св. Петра в Римі, опозиція почала проявлятися все голосніше і виступила проти  католицького Риму.

    Закиди проти церкви лунали з різних верств суспільства, кожна з яких мала свої претензії до пап і вкладала власний зміст у загальне  невдоволення.

 Королі та дворянство зазіхали на незліченні володіння церкви й виступали за секуляризацію - передачу церковних земель у руки світської влади.

Розважливе й ощадливе бюргерство, а також підприємці нового типу вважали, що численні релігійні свята й пишні обряди коштують їм надто дорого. Вони вимагали їхнього спрощення й «дешевої церкви», аби якомога більше грошей залишити у власних кишенях.
Багатьох не влаштовувало існування церковної ієрархії і чернецтва, вшанування ікон та мощів. Особливі нарікання викликало богослужіння латиною, адже для основної маси європейців вона залишалася незрозумілою. Тим часом в умовах поширення освіти зростало число письменних людей, посилювалось їхнє бажання усвідомлювати все, що відбувалось у церкві, і самостійно читати Біблію. Вони висували вимогу ввести богослужіння національними мовами і перекласти ними Святе Письмо.
 

                                                        ( Реформація в Німеччині //htpp://www.shcool.xvatit.com.)

 

 

З'ясуйте причини, які свідчили про назрівання в Європі Реформації.
 

 

 

Додаток 2

Інформаційний лист №2

XVI ст. З селянської програми „12 статей”

По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його.

По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить. Адже якщо її потрібно давати Богові та його людям, то вона дістається священику, якщо він звіщає правильне слово Боже. Надалі ми бажаємо, щоб цю десятину збирали наші церковні старости і давали б належне утримання священику, обраному всією громадою. Малої ж десятини ми не хочемо давати зовсім.

По-третє, до цього часу звичним було вважати нас «власними» людьми. Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними.

По-п'яте, наші пани привласнили всі ліси. Ось наша думка: ліси повинні знову перейти в користування всієї громади.

По-шосте, ми зазнаємо великого обтяження від панщини, яка зростає і збільшується щодня. Ми бажаємо, щоб нас не приневолювали так сильно.

По-десяте, дехто привласнив громадські луги, а також ріллю. Ці землі ми хочемо знову повернути в наше спільне користування.


                                                       ( Реформація в Німеччині //htpp://www.shcool.xvatit.com.)

 

Користуючись уривком з селянської програми «12 статтей», визначте, як відображені в її положеннях ідеї Реформації. Проти порушення яких прав виступали селяни? Як вони пояснювали законність вимоги про повернення їм особистої свободи?

 

 

Додаток 3.

Інформаційний лист №1

Цвінгліанство - течія  протестантизму

 Ульріх Цвінглі  (1484—1531 pp.) започаткував  реформацію в Швейцарії, перебуваючи під впливом філософії  Еразма Ротердамського. У  1523 р. він опублікував 67 тез, де обгрунтував своє вчення. Це була перша протестантська праця німецькою мовою. Основні принципи віровчення викладені у книзі «Про істинні й хибні релігії». За основу свого віровчення Цвінглі  взяв послання  апостола Павла, особливо його вчення про «спокутну жертву Ісуса Христа» і благодать Господню, яка дарується Богом глибоко віруючій особі.   Для У. Цвінглі істинним у релігійній вірі є те, що підтверджується Біблією. Він вимагає викинути з культу все, що відволікає від віри: картини, музику, скульптуру, різні прикраси. Релігійні таїнства розглядаються як зовнішні ознаки, і Божа благодать через них не надходить. Наприклад, обряд причастя — лише спомин про спокутну жертву Ісуса Христа. Це по суті заперечення релігійних таїнств та обрядів. Відкидаються ним культ святих, пости, чернецтво, поклоніння мощам, проголошується принцип незалежності віруючих від єпископів і папи римського. В 1523р.  міський  магістрат Цюріха проголосив цвінгліанство основною релігією, а Цвінглі обрали членом міської ради. Він спрямовує подальший розвиток реформації, полемізує з Лютером з питань церковної структури і державного устрою. 15 травня 1524р.  магістрат видає указ  про знищення ікон.                                                                                                                                                              Цвінглі обстоював республіканський устрій церкви, кращою державною формою правління вважав  демократію. Особлива роль у державній структурі відводилася державному пророку, який повинен бути наставником і радником, сповіщати громадянам Божу волю. У. Цвінглі не лише пропагував нову релігію, він активно займався політикою: шукав союзників за кордоном, намагався організувати в Швейцарії союз протестантських  кантонів, які б протистояли так званим «католицьким лісним кантонам». В одній із воєн, які точилися між протестантами і католиками, У. Цвінглі загинув як військовий священик.

Цвінгліанство не набуло значного поширення, згодом воно злилося в  кальвінізмом.

 

Інформаційний лист № 2

Кальвінізм – течія протестантизму

Жан Кальвін народився  10 липня 1509 р.  Навчався в   Паризькому університеті , вивчав гуманітарні науки і право.  1 листопада 1533р. друг Кальвіна Ніколас Коп, обраний ректором Паризького університету, виголосив реформістську промову, яка була сприйнята в університеті як єретична.  Жана Кальвіна звинуватили  в підтримці Ніколаса.  Тому він змушений був утекти із Франції та оселитися в Женеві. Ж. Кальвін ґрунтовно переосмислив   віровчення католицької церкви, вніс значні зміни до католицького культу.
Він висунув і розвинув учення про «абсолютне приречення».   Кальвін стверджував, що людина не є вільною у виборі свого життєвого шляху. Її доля заздалегідь визначена Богом: одні приречені на вічне прокляття й скорботу, іншим даровані спасіння та вічне блаженство. Змінити цей вирок або уникнути його ніхто не може. Проте якщо людина правильно виконає своє життєве покликання, вона може сподіватися на спасіння. Тому необхідно бути активним, завзятим, багато працювати і не відступати перед труднощами. Кожна людина - від правителя держави до звичайного слуги - має виявити всі здібності, закладені в неї Богом, і прагнути досягти успіху в тій справі, якою займається. Саме в цьому полягає її головне служіння Богові та віра в нього. Лінощі - це найбільша вада, а заслуги, багатство, успіх і навіть звичайна вдячність є виявом божественної прихильності, знаком майбутнього спасіння душі.                                                                                      Успіх у справах може служити опосередкованим доказом того, що віруюча особа обрана для спасіння, а невдача — ознака приреченості.   Була висунута теза про «світське покликання» і «світський аскетизм», які вимагають повної відданості людини своїм справам, бережливості, а також відмови від комфорту, розваг, радощів життя. Кальвін стверджував, що бідна людина не мила Богу, а багата – так. Богослов – реформатор вважав, що багатство людини нажите чесною працею не є гріхом. Гріхом є чванитися багатством, тому за його доби в Женеві били дзеркала, засуджували жінок за пишні зачіски та закрили всі театри.
На ґрунті кальвінізму виникла кальвіністська церква.   Кальвін істотно реформував християнську церкву, зробивши її простою, загальнодоступною і дешевою.Кальвін та його однодумці демократизували богослужіння, відмовилися від пишноти інтер’єрів католицьких храмів на користь майже повного аскетизму, намагаючись зробити релігійність внутрішнім світом людини.  В кальвіністських храмах немає вівтарів, ікон і хрестів, органної музики, відсутні літургія та облачення пасторів. Богослужіння проводиться у формі спільних молитов, читання Біблії, співу псалмів.                                Він повністю відмінив церковну ієрархію, запровадив виборність церковного керівництва, ліквідував єпископський сан. Кальвін   запровадив чотири категорії священиків: пастори  ( займалися читанням проповідей та підтримували дисципліну),  вчителі ( навчали основам віровчення), диякони ( займались благодійною діяльністю), а над  ними знаходилась Консисторія, що складалася із пресвітерів, яка   спостерігала  за моральними цінностями суспільства і при необхідності  могла відлучити від церкви. .                                                                                                                                    Кальвін був ініціатором спалення іспанського вченого-гуманіста, відомого природознавця й анатома М. Сервета, який тоді випадково опинився у Женеві. Кальвін писав, що «Бог не щадить цілі народи, він велить вщент руйнувати міста і знищувати сліди їх, коли вони впадають в єресь».                                                                                                                          Хоча Кальвін ніколи не мав світської влади, але за роки перебування в Женеві зумів встановити в місті жорстокий режим, тому його прозвали «Женевським папою». Кальвін був середнього зросту худим чоловіком, який споживав їжу лише раз на добу. Він мало спав, ніколи не забував про свої обов’язки та дані обіцянки. Власні переконання вважав важливішими за життя.                                                                                                        Реформаторські ідеї Кальвіна не лише набули широкого поширення в Швейцарії, але незабаром стали популярними в багатьох країнах світу.                                                                                           Кальвін помер  27 травня 1564 р. в Женеві.

Категорія: Конспекти уроків | Додав: LavDar (03/01/2015)
Переглядів: 2941 | Теги: реформація, М. Лютер, Ж. Кальвін | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
ЧАС
Останній дзвоник
Друзі сайту