Неділя, 28/02/2021, 9:34 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

ЧАПЛИНСЬКИЙ НВК

Меню сайту
Міні-чат
200
Новини
Статистика

Всього онлайн 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Наука

Формуваня сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі

Вступ

Робота вчителя – це робота серця і нервів.

В. Сухомлинський

Національна стратегія розвитку освіти України на період до 2021р.  визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти. 

З огляду на визначені пріоритети найважливішим для держави є виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави. Сучасність вносить нові корективи в роботу вчителя.  Змінюються вимоги до знань учнів.  Та й самі учні стали більш вибагливими у сприйнятті та опрацюванні нової інформації. Тож наставникам, особливо старшого покоління, доводиться проявляти неабияку ерудицію та винахідливість щоб зацікавити дітей, досягти високого рівня засвоєння знань, умінь, навичок.. Простіше цю проблему вирішити, об’єднавши зусилля досвідчених і молодих вчителів. Та головне - це досягти певного рівня порозуміння, подолати «прірву поколінь».

На сучасному етапі провідними цінностями педагогів є здатність до самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку. Від цих складових залежатиме успішність освітньої політики в нашому суспільстві.

Складність навчальної роботи, процесу викладання потребує від учителя мобілізації їх внутрішніх резервів, прийняття відповідальних рішень. Кожної хвилини вчитель повинен вирішувати певні питання, аналізувати події, які відбуваються навколо нього.

Головна проблема професії  педагога – це те, що він приймає на себе роль вчителя в усіх сферах  свого життя. Вчитель з часом  втрачає здатність відчувати себе звичайною людиною зі своїми бажаннями, потребами. Роль вчителя переноситься на спілкування в сім'ї, родині, з друзями.  Згодом робота перетворюється у череду сірих буднів з одвічними типовими негараздами, на повне вирішення яких, здається , не вистачить ні сил, ні часу. Тому для педагогів вважливо уміти розподіляти час роботи і час за межами роботи, уміти виходити з ролі вчителя, повертатися до звичайних умов життя в неробочий час, дозволяти собі невеличкі слабкості, які роблять   їх сильнішими у вирішені психологічних проблем.

Як відомо, ніщо так не зближує людей, як спільна творчість, заняття що приносить задоволення, естетичну насолоду, таке собі свято художнього смаку. Тому не слід нехтувати цим могутнім засобом для вирішення питань освітнього зростання та творчого розвитку шкільного колективу. І не так важливо, як проявить себе той чи інший вчитель, головне, щоб ніхто не залишався байдужим, щоб у колективі з’явилося відчуття причетності кожного до спільної,можливо, не надважливої, але корисної і відповідальної справи. Особливо актуальними такі творчі справи є в наш непростий час, коли в суспільстві культивується дух індивідуалізму та корисливості. «Робіть добро і забувайте» -  в цій короткій фразі зібрано суть щоденної праці тисяч працівників освітніх закладів, що розпочинають свій робочий день простими словами «Здрастуйте, діти!»

 

 

 

 

 

 

 

 

І.  Специфіка психологічного стану вчителя в сучасній школі

Професійна діяльність педагога в усі часи була однією з найбільш емоційно напружених.

Сьогодні від учителя вимагається бути і новатором у галузі викладання свого предмета,  і організатором численних позакласних заходів, і активним учасником педагогізації батьків. Учитель має  виконувати обов’язки класного керівника, організовувати екскурсії, походи, відвідувати учнів вдома, реалізовувати інші професійні функції.  Сьогодення вимагає від учителя  і участі у  різноманітних освітянських проектах, конкурсах, тощо.

Праця вчителя дуже специфічна.   Вчитель продовжує  працювати і в неробочий час: аналізує проведені уроки, продумує майбутнє заняття, накопичує нову інформацію. Особливість його інтелектуальної  праці полягає в тому, що навіть після  закінчення роботи думки про неї зберігаються ще довго.

Діяльність педагога визнана однією з найбільш стресогенних професій сучасності

Що ж таке стрес?  У 1936р. концепцію стресу запропонував канадський вчений Ганс Сельє. Під стресом він розумів неспецифічну реакцію організму на будь – яке напруження. Сельє  виділяв три стадії стресу:

І. Стадія мобілізації напруження. У цей період виникають тривога, хвилювання.

ІІ. Стадія опору й адаптації. У цей період організм бореться зі стресом і досягає рівноваги.

ІІІ. Стадія виснаження. Довготривалий стрес призводить до того, що організм повільно поступається стресу. Внутрішні захисні механізми руйнуються. Організм людини руйнується. Простіше кажучи, людина починає хворіти.

Кажучи про професійний стрес, психологи вели термін «емоційне вигорання», який часто пов’язують з педагогічною професією. Синдром емоційного вигорання – це вироблений особистістю механізм психологічного захисту у вигляді повного чи часткового включення емоцій у відповідь на певні психотравмуючі впливи. Сучасні дослідники підкреслюють, що емоційне вигорання може бути причиною хронічної втоми. Синдром «емоційного вигорання» має наслідки психоматичних проблем педагогічних працівників.  В Міжнародній класифікації хвороб

( МКХ – 10) синдром емоційного вигорання належить до рубрики Z73 – «Стрес, пов’язаний з труднощами підтримки нормального способу життя».

Феномен виснаження педагогів визначається різними вченими. На сьогодні складено перелік симптомів виснаження: фізичне виснаження, емоційне виснаження, духовне виснаження.

 Тому питання збереження і зміцнення здоров’я вчителя є одними із пріоритетних у сфері його життєвих та фахових інтересів.

Шкільний колектив – це постійна й часто не дуже мирна взаємодія різних груп: учнів і вчителів, учителів і батьків, учителів і дирекції, тощо. Крім  цього, в кожній групі також виникають проблеми, адже в будь якого члена колективу є свої інтереси, свої цілі, свої погляди. Педагоги  постійно знаходяться в емоційно насиченій атмосфері під час інтенсивного й тісного спілкування з учнями, батьками, колегами,адміністрацією,  що призводить до емоційного вигорання, погіршує здоров’я вчителя. Нездоровий педагог,  у свою чергу,   не може приділити учневі достатньо уваги,  забезпечувати індивідуальний підхід,  створювати відповідні сприятливі умови для успішного навчання та виховання.  А навчально – виховний процес не може припинятися.

  Саме тому, дослідження та своєчасна профілактика зазначеного явища має велике значення як для самого педагога так і навчального закладу у цілому. Адміністрація закладу може попереджувати та запобігати емоційному вигоранню педагогів, налагодити дружні взаємостосунки в колективі, забезпечити умови для створення сприятливого психологічного клімату.  

 Для цього можна використати різні форми й методи роботи. Література, Інтернет дає безліч порад з цього питання. Та автори не ставлять перед собою мету створення готових рецептів успішної боротьби з вищеназваними негативними явищами, позаяк неможливо передбачити всієї багатогранності стартових умов у кожній окремо взятій школі, а приклад нашого навчального закладу досить нестандартний, хоча й характерний для невеликих сіл та містечок. Однак сама спроба змін чи хоча б прагнення до них – вже маленька перемога.

Надзвичайно популярними  сьогодні стали проведення тренінгів,психологічних практикумів з використанням методик різної складності, проте такі заняття зазвичай потребують тривалої підготовки, спеціальної літератури та наявності спеціаліста відповідної кваліфікації – тренера. До того ж іноді виникають проблеми,вирішення яких неможливе тільки шляхом проведення «модних» занять. А з використанням описаного нижче досвіду,  навіть в умовах відсутності багатьох складових можливо досягти і певної  інтерактивності, і своєрідного «ефекту занурення».  Головне врахувати можливості закладу і фантазію колег та не залишатися байдужим. І тоді побачене десь маленьке диво перетвориться у важливу спільну справу,долучитись до творіння  якої зможе кожен.

Система роботи Чаплинського НВК щодо збереження психологічного здоров’я вчителя

Відомо, що кадри є основою кожного навчального закладу. НВК  живе, функціонує та розвивається лише тому, що в ньому є люди. Вони створюють продукт, формують культуру закладу, внутрішній клімат.

Педагогічний колектив Чаплинського НВК  переважно жіночий – 83,3%. А жінки більш емоційні та вразливі.

За стажем педагогічної роботи вчителі розподіляються таким чином:

 

2011-2012 н.р(%)

2012-2013 н.р.(%)

2013-2014 н.р.(%)

До 3-х років

16,7%

 22,2%

 11%

Від 3 до 10 років

16,7%

  16,7 %

26%

Від 10 до 20 років

44,4%

 33,3%

21%

Понад 20 років

22,2%

 27,8%

  42%

Порівнюючи статистичні дані за три роки,  можна  зробити висновок, що кількість молодих спеціалістів  зменшилась в 2013 – 2014 н.р. на 11%,   в той же час збільшилось кількість вчителів зі стажем понад 20 років від  27,8%  до  42 %.

Якісний склад учителів за віком,  у %

Кількість педагогічних працівників

Навчальний рік

2010/2011

2011/2012н.р

2012/2013н.р.

2013/2014н.р.

До 30 - ти

35,2

39

39

29,4

31 – 40рр.

29,4

28

22

29,4

41 – 50рр.

5,9

17

22

23,5

51 – 55рр.

17,6

17

17

 

Понад 55р.

11,8

-

-

11,8

Аналіз якісного складу показує, що колектив закладу в цілому ще молодий. Більшим стає  середній прошарок  вчителів.  Щороку до колективу закладу вливаються молоді фахівці, але не всі затримуються.   

  Для кожного директора важливо знати в якому  емоційному стані перебуває   колектив. З цією метою  в закладі було проведено  вхідне дослідження синдрому емоційного вигорання у педагогічних працівників

( додаток 1).  З’ясовано, з яким настроєм вчителі йдуть до школи, який стиль спілкування переважає в колективі, як вирішуються проблеми.

Дослідження показало, що стреси, нервові зриви пов’язані з труднощами в роботі, переживають  45% вчителів. Ще 55% - піддані стресу. Якщо виникають труднощі – то 77% вчителів намагаються вирішити проблеми відразу, 15% - не звертають на проблеми уваги, 8 % – шукають причину конфліктів в собі.

На  етапі вхідної діагностики також було визначено рейтинг  чинників, що заважають  професійні діяльності.  Для когось це низька заробітна плата, неприємності на роботі, байдужість дітей, батьків, для когось – проблеми в сім»ї, стан здоров’я, і навіть погода. Серед  чинників, що заважають професійній діяльності педагоги відзначили: низьку заробітну плату – 64,7%, неприємності на роботі – 41,7%, байдужість батьків, дітей – 30%, стан здоров'я – 23.6 %  

Психологічний клімат в колективі залежить від настрою з яким вчителі йдуть до школи. В ході дослідження було з’ясовано, що 70% педагогів йдуть до школи з гарним настроєм, без ентузіазму – 15%( стаж їх роботи  понад 10р.), 15% - не визначилися з настроєм.  І це молодь, стаж роботи яких  до  4 років.   

 В ході спостереження було з’ясовано, що у більшої частини педагогів, які мають  значний педагогічний стаж, спостерігаються такі симптоми як нудьга, смуток, апатія, хронічна втома.

На психологічний клімат в колективі впливає стиль спілкування. Дослідження показало, що в колективі переважає доброзичливий стиль – 69%. 

У результаті опитування  було встановлено, що : 

1. Більшість учителів   в цілому задоволені  місцем роботи, але при цьому  відчувають суттєві матеріальні труднощі

2. Матеріальні труднощі в учителів є сильним фактором психологічної нестабільності. Явно недостатній для самозабезпечення та духовного розвитку розмір заробітної плати примушує учителів збільшувати своє навантаження, що створює ситуацію хронічної втомленості.   Під час відпусток учителі не мають можливості повноцінно відновити свої сили. Більш того, частина молодих учителів використовує свою літню відпустку для роботи в дитячих таборах, роботи за кордоном.

3. Перебування в ситуації хронічного стресу і приводить до   психологічного напруження.  Такий стан не може не відбитися на відношеннях педагогів з колегами, з адміністрацією. 

4.Більшість педагогів не вміють керувати своїми емоціями, намагаються вирішити ситуацію «Зразу і на завжди», що може ще більше поглибити конфлікт.

   Вирішити матеріальні проблеми вчителя, вплинути на стан природи адміністрація закладу не в  змозі, а от створити комфортні умови для вчителів, вплинути на психологічний клімат в колективі, навчити    елементарним навичкам того, як поліпшувати свій стан, сприяти особистісному та професійному зростанню, докласти зусиль, щоб у колективі не створювалися стресові ситуації, напруга – це можливо. Тому  було окреслено завдання: «Формування сприятливого  психологічного клімату в колективі як найвищого фактору здоров'язбереження вчителя».

З метою профілактики емоційного вигорання педагогічних працівників у нашій школі запланований і втілюється у життя такий план дій, щоб попередити стресові ситуації.

Ця робота проводиться за наступними напрямками:

  1. психопрофілактика,
  2. психодіагностика,
  3. корекційно – відновлювальна робота,
  4. психологічна просвіта                                        

  Щоб учитель залишався здоровим,  йому вкрай необхідно навчитися   знімати стрес,  а краще вміти його попереджати. Адже як говорив канадський  вчений Сельє «Стрес - це не те, що з вами трапилось, а те, як ви це сприймаєте». І  навіть якщо ми не можемо змінити обставин, ми можемо змінити своє ставлення до них. Саме на це націлює колектив соціально – педагогічна служба закладу, під час проведення семінарів, тренінгів. Особливе місце в цьому процесі займає розвиток навичок психологічної мобілізації вчителів, обмеження навчального навантаження. Під час розподілу навчального навантаження  прагнемо  враховувати як матеріальний стан учителів, так і їх досвід, певні нахили.  Тому адміністрація закладу повинна добре знати особливості учителів.

 Значна  увага  приділяється роботі з молодими фахівцями. Адже   для більшості з них прихід   у школу, це вже стрес. В школі діє «Школа молодого вчителя», система наставництва. Саме наставники відвідують уроки молодих спеціалістів протягом І семестру, і лише згодом – адміністрація. В квітні проводимо тиждень молодого вчителя.

Важливо ознайомлювати вчителів з доступними засобами самооздоровлення ( дихальні вправи, збалансоване харчування), розширювати знання вчителів про їх вікові особливості. Найбільш поширеним засобом є  безперервна освіта. Вчителі закладу регулярно підвищують кваліфікацію, поповнюють професійні знання, знайомляться з новими методами навчання й виховання.

Серед організаційних форм підтримки вчителя – складання   розкладу занять,  коли  враховуються    здоров'я, запити вчителів. Зрозуміло, не можна врахувати всі побажання, рекомендації, але прагнути цього потрібно.

Ніщо так не об’єднує колектив як спільна діяльність, а особливо, коли від цього отримуєш велике задоволення.  Тому вчителі школи залученні   до творчих  проектів за межами навчальної діяльності.

   Вже другий рік поспіль ми приймаємо участь в районному  конкурсі - проекті «Шкільна садиба». Було розроблено проект облаштування пришкільної території (додаток 4), визначено напрямки діяльності. В розбудові «Садиби» приймають участь всі працівники школи, учні, батьки. Спільним досягненням шкільного колективу стала цьогорічна перемога.  

 Кожен директор прагне створити в школі затишок, комфорт для   педагогів. За відсутності зайвих кабінетів, в методичному кабінеті   створено куточок психологічного розвантаження, де під час перерв, «вікон» вчителі можуть відпочивати, спілкуватися в неформальній обстановці.

  Зняттю емоційного напруження сприяє зміна обстановки. В стінах школи, це зробити досить непросто. Але і тут ми знайшли вихід. Кожна класна кімната закладу розмальована в певному стилі та  налаштовує на   відповідний настрій.

 Згуртуванню  колективу сприяє участь педагогів закладу  в драматичному  гуртку  вчителів «Світанок» (керівник гуртка  - заступник директора з НВР Дудар С.В.). Учасники самі складають сценарії, репетирують у вільний від викладання час. Роль гуртка надзвичайно велика, оскільки вчителі мають змогу приміряти на себе інші ролі, а саме головне – вийти з ролі вчителя, зняти емоційне напруження і отримувати задоволення від гри. Учні, вчителі, батьки завжди з нетерпінням чекають виступу цього колективу.

Традиційним стало проведення в закладі Дня самоврядування. Учнівський колектив повністю перебирає на себе функції педагогів. А вчителі формують новий клас. Організація  цього дійства дає змогу учням відчути себе дорослими, а вчителям “повернутись” в дитинство.

Зняттю втоми, напруження – сприяє і заняття улюбленою справою. Вчителі школи – майстри вишивки, бісероплетіння, квілінгу, художнього декорування, випалювання.  Поряд з учнівськими роботами  ми організовуємо виставки  робіт вчителів, щоб результатами їх роботи міг насолоджуватись весь колектив.

Найкращий відпочинок – відпочинок на лоні природи, екскурсії визначними місцями. Ми намагаємось віднайти час і виїхати  всім колективом  для відпочинку в мальовничі місця малої Батьківщини.

Підтримка фізичного стану вчителів – один з факторів продовження довголіття. Вчителі закладу мають змогу займатися в тренажерному  залі.

    В своїй діяльності адміністрація нашого закладу   прагне дотримуватись       певних правил:

  1.    Необхідна умова здорового, морально-психологічного клімату в колективі  - порядок у школі, дисципліна на уроках та перервах.  
  2. Пам’ятати, що вчитель – це особистість, думки якої враховуються. Це додає   вчителю впевненості у своїх силах. особливо  цей принцип слід застосовувати у ставленні до молодих. Якщо людина знає, що чогось варта, що її поважають  з її думкою   рахуються, то це є стимулом для подальшого професійного росту.
  3. Єдині вимоги до всіх членів колективу.  Творча індивідуальність учителя – велика цінність. Але існують правила, які повинні виконувати всі вчителі. І якщо єдині вимоги виконуються не всіма, то складаються приводи для конфліктів і непорозумінь.
  4.  Увага один до одного, допомога молодим учителям, готовність  прийти на допомогу  – ці якості необхідні всім членам колективу. Це – норма поведінки.
  5.    Психолого – емоційна підтримка вчителів  під час атестації. При складанні характеристики вчителя  прагнемо відзначати всі позитивні сторони вчителя, заохочувати.  Тут не може бути формального підходу.
  6. Створення та підтримка традицій в своєму колективі, вітання один одного зі святами, значними подіями  завжди створює позитивний настрій.
  7. Заохочення вчителів. Морально, матеріально. Це вже залежить від можливостей  адміністрації. Додаткова винагорода за виконання певної роботи підвищує відчуття професійної ефективності. При цьому, як правило, має значення не величина нагороди, а її справедливість. В нашій школі склалася добра традиція, коли на святі Першого дзвоника, сільська рада відмічає найактивніших вчителів цінними подарунками.
  8. Психологічний клімат колективу залежить від  стилю спілкування між керівництвом та підлеглими. Від нього залежить емоційний клімат учительського, учнівського та батьківського колективів. Від цього залежить і кількість конфліктів. Тож, адміністрації слід дотримуватись демократичного стилю спілкування, але пам’ятати, що демократичні стосунки повинні поєднуватися з вимогливістю, виконавською дисципліною. Директору необхідно пам’ятати, що  саме він  передбачає «погоду в своєму колективі». Такий життєвий принцип гарно ілюструють слова французького мислителя Ларушфоко: «Якщо ми не знаходимо спокою в собі, безнадійно його шукати будь – де».

Висновки

 За визначенням французького педагога Філіпа Беса, співпраця передбачає «наявність у сторін загальної мети, певної програми, мають бути чіткими зони впливу та взаємна відповідальність, способи коригування програми в процесі взаємодії». Це означає: якщо ми хочемо співпрацювати, а не конфліктувати, потрібно багато, іноді важко працювати.   Цього не слід боятися. Просто необхідно чітко визначитись зі своєю позицією. Природно, що кожна людина має свої власні інтереси, захоплення, погляди. Але завдання директора знайти те спільне,  що об’єднувало б всіх.  Це необхідно для престижу школи, для комфорту на роботі.

Звісно, успіхи теж не носять постійного, «залізобетонного» характеру. Чим важчий і непередбачуваніший шлях, чим вища вершина, тим більша небезпека падіння. Тому долаючи свої вершини, не забувайте нагледіти на горизонті нові, до яких будете прагнути далі. І пам’ятайте,  що найнедосяжніші вершини набагато легше долати разом, в колі однодумців, з якими можна поділити одну на всіх перемогу або подрібнити на малесенькі шматочки спільну невдачу. Часи відважних Дон-Кіхотів, що сам на сам боролися з страшними вітряними млинами, давно минули. Нині вітри надій віють в обличчя відважних екіпажів мореплавців – відкривачів незвіданого. Лишається тільки побажати успіху, і попутного вітру. Головне правильно прокласти курс і обережно оминати  штиль байдужості та рифи бездарности. Вони в нашій професії однаково небезпечні.  

 Використана література:

  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року - Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua
  2. Бікеєва А.С. Фантазії на тему “Погода в класі”. // Трудове навчання в школі. – 2013р. - №5
  3. Бондаренко  Т.М. Семінар-практикум як одна із ефективних форм подолання емоційного вигорання.- Режим доступу: http://vatmvo.at.ua
  4. Кузьміна Т. Як допомогти вчителю зберегти своє здоров'я та подолати стрес //Психолог. - №29-30 (365-366) 2009.
  5. Токар М. Збереження психологічного здоров'я педагогів //Психолог. - №47 (287) 2007.
  6. Токарева І. О. Роль адміністрації у створенні сприятливого клімату в педагогічному колективі школи І.О. Токарева // Здоров'я через освіту : матеріали Міжгалуз. регіон. наук.-практ. конф., 22 квіт. 2009 р., Т. 1 / Донец. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти ; редкол.: Соловйов Ю. І., Чернишов О. І., Лиховід О. О. та ін.. – Донецьк : Каштан, 2009. – С. 247-250.
  7. Синдром емоційного вигорання  - це варто знати. - Режим доступу: http://www.tk.te.ua/tk/.../sundrom_vugoranya_prof.d.
  8. Чернікова Т. Емоційна підтримка керівників шкіл //Відкритий урок. - 2007р. - №12
  9. Шубенко Н. Як знайти спільну мову з колегами //Пані вчителька – 2008р. - № 8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Наука | Додав: LavDar (02/01/2015)
Переглядів: 1091 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
ЧАС
Останній дзвоник
Друзі сайту